Алгори́тм — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій.
Алгоритмі́чна мо́ва — формальна мова, призначена для записування алгоритмів.
Використання алгоритмічної мови базується на можливості формального визначення правил конструювання алгоритмів. При формальному описанні алгортимів істотна роль належить вибору способу запису (кодування) оброблюваної інформації та задання алгоритмічних приписів — елементарних кроків алгоритму, із яких він конструюється.
Алгоритми можна подавати по-різному: текст, блок-схема, мова програмування тощо.
Залежно від порядку виконання команд можна виділити три типи алгоритмів: лінійні (слідування), з розгалуженням, з повторенням.
Алгоритм, у якому команди виконуються у порядку запису, тобто послідовно одна за одною, називається лінійним або cлідування.
Вибір однієї з двох послідовностей дій залежно від виконання або невиконання деякої умови називають розгалуженням.
Алгоритм, що містить одну або кілька умов і відповідно дві та більше гілок, називають алгоритмом з розгалуженнями.
Багаторазове виконання тієї самої послідовності команд доти, доки виконується визначена наперед умова, називають циклом (повторенням).
Алгоритм, що містить цикли, називають циклічним алгоритмам або алгоритмом з повтореннями.
Математи́чна ло́гіка — розділ математики, що вивчає мислення за допомогою числень, застосовуючи математичні методи та спеціальний апарат символів.
Математична логіка по суті є формальною логікою, що використовує математичні методи. Формальна логіка вивчає акти мислення (поняття, судження, умовиводи, доведення) з точки зору їх форми, логічної структури, абстрагуючись від конкретного змісту.
Творцем формальної логіки є Арістотель, а першу завершену систему математичної логіки на базі строгої логіко-математичної мови — алгебру логіки, — запропонував Джордж Буль.
Логіко-математичні мови і теорія їх смислу розвинуті в роботах
Алгебра висловлювань — розділ математичної логіки, що вивчає систему логічних операцій над висловлюваннями.
В алгебрі логіки значенням змінних є значення істинності, які як правило визначаються як
Таким чином формалізм для описання логічних відношень є аналогічним тому, як описуються числові відношення у елементарній алгебрі.
Носієм алгебри висловлень є множина так званих простих висловлень.
Просте висловлення — це просте твердження, тобто розповідне речення, щодо змісту якого доречно ставити питання про його правильність або неправильність.
Прості висловлення, в яких виражено правильну думку, називатимемо істинними, а ті, що виражають неправильну, — хибними.
Поняття простого (елементарного) висловлення, поняття істинності і хибності належать до первинних невизначальних понять математики, тобто вони не можуть бути означені через інші більш прості терміни та об’єкти, а пояснюються на прикладах, апелюючи до нашої уяви та інтуїції. До таких понять в математиці належать поняття «число», «пряма», «точка», «площина» тощо.
Наведемо декілька прикладів елементарних висловлень:
Перші два висловлення є істинними, а останнє — хибним. У той же час речення «Хай живе математична логіка!» або «Уважно прочитайте весь цей розділ» не є висловленнями.
Розглядаючи висловлення, виходитимо з двох основних припущень:
Приймаючи ці припущення, ми стаємо на точку зору класичної (традиційної) двозначної логіки. У ХХ столітті виникли і продовжують досліджуватись так звані некласичні логіки: багатозначна логіка, інтуїціоністська (конструктивна) логіка, модальна логіка. У подальшому ми додержуватимемося принципів класичної логіки, в рамках якої проводитимуться всі математичні міркування.
Логічний оператор (або логі́чний сполу́чник) — логічний термін, функція якого полягає в утворенні складних висловлювань.
Спеціальні назви і символи для позначення логічних сполучників:
Функція
Проте іноді потрібно перевірити кілька умов, наприклад, щоб визначити, чи мають усі вони (
Нижче описано принцип дії окремо кожної з функцій (
Нижче наведено приклади поширених вкладених виразів
Приклади використання функції
Формула | Опис |
---|---|
= | |
= | |
= | |
= | |
= | |
= |
Зверніть увагу, що в усіх прикладах дужки закриваються після кожної відповідної умови. Решта аргументів
Створіть електронну таблицю для обчислення вартості проживання в готельному номері за добу та за визначений користувачем термін, якщо наявність побутової техніки в номері збільшує його вартість на певний відсоток:
Kількість побутової техніки в номері становить:
Зауважте, що посилання на клітинки, де містяться відсотки, на які підвищується вартість номера, мають бути абсолютними.
![]() |
|||
![]() |
|||
![]() |
|||
![]() |
|||
![]() |
|||
![]() |
|||
{ | ||
x | ![]() | |
3 | 3 | |
5 | 3 | |
7 | 3 | |
4 | 1 | |
6 | 1 | |
0 | 2 | |
8 | 2 |
Створіть таблицю для введення й обчислення результатів медичного огляду працівників певного підприємства.
Табельний номер; Маса тіла, кг; м і Частота пульсу.
Зміст формули такий: якщо пульс становить менше 60 ударів за хвилину, то це низький пульс, в іншому випадку треба виконати додаткову перевірку: якщо пульс менший за 80 ударів, то він у нормі, інакше – підвищений. Скопіюйте цю формулу в клітинки
де
Для обчислення індексу маси тіла першого працівника введіть цю формулу у клітинку
Формулу уведіть самостійно, застосувавши той самий принцип, що й у формулі для визначення типу пульсу. Скопіюйте введену формулу для клітинок
{ | ||
√ |
![]() |
||
![]() |
||
![]() |
|||
![]() |
|||